10 травня у Палаці Мистецтв (м.Львів, вул. Коперніка, 17, пов. 3) відбулося відкриття арт-проекту “ETHNO’лялька” від фестивалю «Ляльковий світ».

Зі слів
організаторів фестивалю:

«Фестиваль «Ляльковий світ» став традиційним для Львова, його очікують майстри, поціновувачі авторської ляльки, львів’яни та гості міста. Організатори щороку розширюють географічні межі, залучають нових перспективних авторів та популяризують розмаїття технік та категорій виконання авторської ляльки, поширюють культуру лялькової творчості.

Цьогоріч “ETHNO’лялька” у залах палацу Мистецтв зібрала кілька сотень етнічних ляльок. Давня українська мотанка, текстильні, солом’яні мотанки, сучасні ляльки у авторських інтерпретаціях. Народні майстри, професійні митці з різних куточків України, показують для львів’ян і гостей міста свої творіння.

Родзинкою фестивалю стали ляльки тернополянки Людмили Павлової. Понад два роки майстриня вишиває народні регіональні костюми для ляльок. Представлено строї Східного Поділля, Центральної України, Лемківщини, Слобожанщини, Західної Волині, Галичини, Гуцульщини, Опілля, Полісся та інших регіонів.

П’ять ляльок з колекції «Мотанка.UA», присвяченої ЄВРО-2012, покажуть на фестивалі киянки Наталка та Тетяна Катриченки. Це ляльки, які презентують кольори прапорів збірних команд Данії, Португалії, Німеччини, Нідерландів та Росії.»

Мої враження від фестивалю:

Скільки майстринь – стільки поглядів на те, якою повинна бути лялька-мотанка. Одні, наприклад, говорять, що на ляльці не повинно бути вузликів, інші – зав’язують вузлики і загадують бажання, які обов’язково збудуться. Всі майстрині сходяться в одному – мотанка повинна «йти» від душі, створювати її потрібно на підсвідомому рівні і руки самі зроблять необхідні рухи. Також лялька вже на етапі створення має свій характер і сама підкаже вам, яку вона «хоче» спідничку або як зав’язати хустину, а можливо лялька «захоче» капелюшок!

На майстер-класах можна було створити ляльку-мотанку своїми руками. Тут панувала тепла і невимушена атмосфера. Майстриня охоче відповідала на всі запитання: про історію та особливості мотанки, про свої особисті враження і здобутки. Якщо у когось щось не виходило, інші йому допомагали. Не було жодної конкуренції, жодних розчарувань. Усі зусилля були спрямовані на те, щоб у кожного вийшла гарна і правильна лялечка, щоб ніхто не пішов додому з порожніми руками.

Як виявилось на практиці, лялька-мотанка створюється дуже швидко. Намотати простеньку лялечку своїми руками можна за якихось півгодини, а вже потім можна “безкінечно довго” довершувати її образ гарною зачіскою, намистом, прикрашати одяг – так, як підкаже вам ваша фантазія і сама лялька.