Хочу поділитися з вами ще одним моїм захопленням. Розповісти вам його історію, походження. Це захоплення справді варте уваги. Мова йде про чудові квіти виготовлені у техніці канзаші. Про ці квіти і про те як їх робити я сама дізналась в інтернеті. Я лише хочу переказати вам те, що колись сама прочитала.

Історія канзаши

Kanzashi (канзаші, кандзасі) – це прикраси для волосся, які використовувалися і використовуються у традиційних японських, а також китайських зачісках. Це різноманітні шпильки, палички, заколочки, гребінці на волосся. Ці прикраси були доповненням кімоно. Інколи така прикраса коштувала більше, аніж саме кімоно. Такі аксесуари відігравали неабияку роль в образі японок, адже їм було заборонено носити будь-які прикраси на руках чи шиї, тому вся увага була приділена зачісці. Переломним моментом в історії канзаші стало 17ст. – в цей час з’явилися гейші. Гейшам дуже подобалося прикрашати себе квітами, вони ретельно їх підбирали і використовували у великій кількості. Також особливо слідкували за тим, щоб кімоно і прикраси були однієї кольорової гами.

Є різні види Kanzashi, один з них Hana kanzashi – прикраси із малесенькими шовковими квітами, метеликами, звисаючими квітами. Такі квіточки складаються із малесеньких квадратиків шовку, а техніка виконання називається tsumami (складання). Із одного квадратика при складанні виходить одна пелюсточка, пелюсточок у квітці може бути, як декілька, так і дуже багато.

У сучасному світі вже мало хто носить канзаші, як і кімоно. Їх, наприклад, одягають наречені, також під час урочистих подій, наприклад, чайної церемонії або складання ікебани. Та хоча сьогодні Kanzashi не мають такого значення, як раніше, все ж таки вони не відійшли в історію, а застосовуються і до тепер, вже не тільки у традиційній зачісці. Вони знайшли місце в сучасному гардеробі японки та стали улюбленцями багатьох дівчат у всьому світі. І моїми також. Можливо і вашими?

Автор Віра Голубчак

_________________

Майстер-клас для тих, хто хоче спробувати зробити квітку з атласних стрічок.