Мене звати Наталя Сало. Я виготовляю мереживні прикраси та аксесуари в техніці фріволіте. Всі вони об’єднані під назвою Мереживний настрій.
Моє знайомство з фріволіте розпочалося 3 роки тому. Я тоді випадково натрапила на фото прикрас у цій техніці і вирішила обов’язково її освоїти. Була в тих прикрасах якась елегантна простота, оригінальність, вишуканість і невимовна жіночність. І зараз розумію, що моє рішення було правильним.
Що ж таке фриволіте?
Фріволіте – техніка вузликоплетіння, в результаті якої отримують дивовижне мереживо. Різноманітний вибір матеріалів (як ниток, так і намистин, натурального каміння) надає величезний простір для фантазії.
З давніх-давен рукодільниці використовували різні види мережива для оздоблення одягу та предметів інтер’єру, в тому числі й фріволіте, яке набуло піку популярності в Європі у XVIII ст. До нас воно потрапило вкінці XIX ст. із Франції, звідки й збереглася французька назва цього виду рукоділля. В перекладі з французької «frivole» означає «порожній, легкий». Саме таким і є мереживо: легким, повітряним.
Основою мережива фріволіте є подвійний вузлик, утворений з двох простих вузлів. Для плетіння вузлів використовують маленькі інструменти – човники. Процес плетіння відбувається лише вручну.
Візерунок мережива формується з двох основних елементів – кільця та дуги, які можна комбінувати в різноманітних варіантах, вплітаючи намистини, каміння, бісер.
Є багато класичних схем фріволіте, вони дуже корисні в процесі освоєння техніки. А коли починаєш створювати власні візерунки, які перетворюються в завершене мереживо, зупинитися вже неможливо. Лінії самі переплітаються в уяві і не дадуть спокою, поки не відобразяться на папері і не стануть маленькою прикрасою.
Як створюються прикраси?
Створення прикраси починається зі схеми. Олівцем на папері я намагаюся втілити те, що вимальовується в моїй уяві. Іноді схема вдається з першого разу і елемент виходить точно таким, як я й уявляла. А іноді працюючи над намальованим ескізом, результат виходить абсолютно іншим, але не менш цікавим.
Як вже зазначалося, у фриволіте є лише два основні елементи: кільце і дуга. Саме від них необхідно відштовхуватись при створенні схем, що водночас стримує, але й з іншого боку дає чималий простір для фантазії. Адже одна лінія так чи інакше тягне за собою іншу. Це доволі цікавий процес, і я можу писати про нього до безкінечності. Але, незважаючи на його важливість, не це є головним у фриволіте.
Процес плетіння – це справжня магія. Бо як інакше назвати момент, коли зі звичайної нитки за допомогою маленьких човників народжуються такі дивовижні візерунки.
З чого ж розпочати освоєння техніки фріволіте?
Потрібно запастися необхідними матеріалами. Їх не так вже й багато. Необхідний мінімум: нитки, з яких будете плести (краще для початку обрати бавовняні не дуже тонкі нитки), два човники для плетіння, гачок для в’язання (яким з’єднуватимуться елементи). Ну і потрібен хтось, хто вам показуватиме або друкований посібник.
Найперше потрібно освоїти виконання подвійного вузла. На основі цього вчимося плести основні елементи: кільце та дугу. Кільце виконується одним човником, дуга – двома. В процесі цього знайомимося з піко, яке використовується для з’єднання елементів між собою. Саме завдяки піко весь візерунок набуває форми та цілісності.
І не менш важливим є завершення і приховування кінців нитки, щоб ваша робота була красивою і акуратною.
Контакти автора
Наталя Сало
Усі нові статті прямо тобі на пошту!
Теги: біжутерія, прикраси, фріволіте
