Мені 45 років, живу я в незвичайному місті Севастополі. Дуже люблю своє місто і пишаюся ним. У мене прекрасна професія – я працюю психологом. Творчість завжди була присутня у моїй роботі – я багато працювала у такому напрямку психології як арт-терапія («лікування мистецтвом»), який передбачає і малювання, і ліплення, й інші види творчості. Та й взагалі, я вважаю, що бажання займатися творчістю чи рукоділлям ніколи просто так на голову не падає і не береться нізвідки. Воно приходить звідкись згори, ніби хтось тобою керує. Так у моєму житті з’явилися прикраси.

Зараз у мене на почесному місці лежить брошка з камеєю, яку я чомусь дуже сильно захотіла мати вкінці 2010 року. От захотіла і все. І завдяки їй, її пошукам в інтернеті я почала стикатися з ресурсами, які давали мені інформацію про прикраси ручної роботи.

Перший виріб я почала робити на майстер-класі, точніше заготовки для намистин. Це відбулося в січні 2011 року, і саме тоді я вперше взяла до рук пластику. Потім я вже вдома створила комплект прикрас для доньки, який вона досі із задоволенням носить.

Роботу з другого майстер-класу досі з радістю носить моя сестра. Я, правда, примудрилися там ще накрутити намистин із залишків (щоб «добро не пропадало») і згодом зробити з них браслет. З тих пір я дуже не люблю викидати, намагаюся обіграти за рахунок кольору, збірки і т.п. Я дуже захопилася прикрасами, освоювала нові техніки, шукала нові матеріали. І, як часто трапляється, згодом всі мої рідні та близькі стали обвішаними, як новорічні ялинки, прикрасами мого виробництва. Перше замовлення надійшло дуже скоро, через кілька місяців, після того як я створила свою групу «в контакті». Моя перша клієнтка замовила годинник авторської збірки, і я із задоволенням виконала це замовлення.

Дуже подобалося робити різні аксесуари, закладки для книг, годинники, подобалася (і до цих пір подобається) незвичайна збірка – коли з цікавих, на перший погляд, непоєднуваних елементів виходить оригінальна прикраса. Дуже люблю продумувати деталі, а згодом і прикрасу в цілому.

Я продовжую ліпити, придумувати нові прикраси. Починаю робити масштабні роботи: кольє з великої кількості елементів, великі комплекти, конкурсні роботи. Мені подобається довго виношувати ідею, продумувати техніку, технологію, а потім поетапно все виконувати. Хоча така робота може затягнутися на місяць й довше.

Мені дуже подобається поєднувати різні матеріали. Матеріалів, насправді, небагато: полімерна глина, натуральні коштовні й напівкоштовні камені, всілякі намистини (скло, кришталь, Сваровські), різна фурнітура, ну і підручні засоби – лаки, глазурі, клеї і т.п. Взагалі, більше технік, аніж матеріалів.

Автор «Пані Ковальська»