Керамічна флористика: міфи, історія походження
Сьогодні в гостях у «Щасливого життя» Марусик Світлана – керівник і головний майстер дизайн-студії «Своє», де навчають створювати квіти в техніці керамічна флористика. Світлана – досвічений майстер своєї справи – закінчила кілька курсів з керамічної флористики (зокрема, курси московської фірми «Флер»), провела чимало майстер-класів, брала участь у виставках. Сьогодні вона поділиться своїм досвідом з вами. Далі слово автору:
Мабуть вже всі шанувальники рукоділля чули про керамічну флористику, хоча ще
років 2-3 тому мистецтво створення квітів з глини було чимось таємничим. Саме тоді на просторах інтернету я й натрапила на сліди цього виду творчості. Зараз я хочу відкрити вам завісу до світу керамічної флористики.
Почнемо з міфів. За версією однієї з фірм, що активно займається цим напрямком, мистецтво керамічної флористики походить з Японії і йому не більше 20 років. Звідти воно було завезене до Росії, а потім перекочувало вже і до України… Також серед майстрів розповсюджений термін саме “керамічна флористика”, а про “холодну порцеляну” (що мене подекуди дивує) дехто навіть не чув, а й є такі, що чули, але 2 ці поняття між собою не пов’язують.
На одній з моїх виставок якась жінка не витримала і щиро обурилась, мовляв, вона теж на дачі квіти вирощує, але ж вона не носить їх на виставки рукотворів! Тепер ця жіночка частий гість нашої майстерні.
Що ж, будемо встановлювати історичну справедливість. Точних витоків мистецтва керамічної флористики ми вже не знайдемо, але наблизитись до них можемо. Наразі в Європі побутує 2 варіанти історії її походження. Перший вказує на часи вікторіанської Англії, де при королівських дворах кухарі напружували всю свою фантазію задля створення витончених страв, таким чином були винайдені скульптури з тіста у формі квітів, бо що може бути романтичнішим, аніж квіти?.. (хоча про кулінарну флористику зараз ми також чуємо і бачимо неймовірні шедеври з мастики).
Другий вказує на Аргентину, де ніби вперше якісь диваки змішали кукурудзяний крохмаль, клей, масло і гліцерин, виліпили з цієї суміші квіти. Завдяки зовнішній схожості текстури, напівпрозорості виробів назвали порцеляною, а холодною, – тому що глина не набирає тепла від рук, коли з нею працюєш і залишається стабільної температури.
Отож, подорожуючи англомовними сайтами ви навряд чи знайдете багато інформації про керамічну флористику, а за запитом cold porcelain – буде чимало цікавого.
Всім, кому сподобалася писанина пропоную слідкувати за дописами, лайкати і дізнаватися подальші кориснинки і цікавинки на цю тему, дякую за увагу і бажаю шаленої майстерності!
Контакти автора
Марусик Світлана
Залишити коментар