Мова йде про створення малюнку на тканині методом вибійки.

Розповідає майстриня Ольга Костюченко: “Вибійка – давня техніка, несправедливо майже забута на Україні. Я вивчала вибійку по колекції тканин Чернігівського історичного музею, потім почала створювати свої, намагаючись зберегти колорит давніх тканин. Особливо цікаво створювати сучасні тканини, застосовуючи абсолютно різні техніки – виходить дуже оригінально.”

І справді, вибійка – цікава техніка, що колись була дуже поширеною в Україні: “Вибійка – декоративна техніка друку на тканині – масового поширення набула на початку XIX ст. на Київщині і в західних областях України. Для вибійки використовували тканини, виготовлені власноруч із льону та конопель, рідше – бавовну чи шовк. Якість полотна, орнаментація вибивних дощок і колір – основні фактори у створенні тканин своїми руками. Полотно для вибійок повинно бути гладеньким, без зайвих потовщень. Вибійку виконували вибивними дошками з деревини груші або липи. Для фарбування в основному застосовували натуральні барвники.

Найпоширенішою була техніка вибійки, при якій на дошку  з рельєфним різьбленим орнаментом наносили тонкий шар фарби, зверху накладали вологе полотно і валиком прокочували з одного кінця до іншого. Після нанесення орнаменту полотно просушували. Для кожного кольору використовувалась окрема дошка.

Українські майстри досконало володіли резервним способом вибійки (“кубова вибійка”), при якому орнамент на тканину наносили з вибивної дошки не фарбою, а розчином вапна. Після цього тканину фарбували. Таким чином, фон забарвлювався, а орнамент під густим шаром вапна залишався білим. Такі вибійки в народі називали “димками”. Найчастіше фон вибійчаної тканини фарбували в синій колір настоєм індиго.”

У кожного майстра свої секрети створення оригінальних тканин своїми руками. Розповідає майстриня Ольга Костюченко: ”Я використовую для своїх робіт, в основному, льон. Барвники можуть бути різними: олійні фарби, анілінові, акрилові і т.д.

Орнамент набиваю у свій спосіб – не тканину кладу на дошку, а навпаки, дошку на тканину, добре притискаю. По дошці можна бити спеціальним молотком (для більш чіткого набиття), а можна руками. Мені зручніше бити руками.

Використовую як великі дошки, так і маленькі штампи.”

Як виготовити тканину способом вибійки в сучасних домашніх умовах?

Потрібно: придбати бавовняне чи лляне полотно, приготувати барвники, вирізати орнаментальні мотиви на дошках (чи на трафареті з тонкого картону). Вибійку виконують на столі, на який для пружності набивають шар товстого сукна. Це поліпшує якість вибійки – рівномірно віддруковується фарба на тканині.

Після нанесення барвника тканину слід просушити, потім для підвищення еластичності попрати. Для ручної вибійки можна використати друкарські фарби. У цьому випадку вибійчана тканина м’якша, еластичніша.

Автор вибійчаних тканин Ольга Костюченко