Я вже говорила, що люблю поєднувати мотиви та ідеї з різних вишивок в одну. З цією великодньою серветкою вийшло трохи по-іншому. Схема ця дуже відома, її вже вишило багато рукодільниць. Мені не хотілось повторювати ідею, але курчатко – безподобне, я просто мусила його вишити, тим більше, що воно дуже сподобалось «моєму маленькому курчаткові». Тож я вирішила поекспериментувати з фоном і оформленням.

Вишивати на канві кольору льону мені сподобалось ще під час «Дерева кохання», тож вирішила обрати її. Змінила колір квіточок в схемі на рожеві, веселіші. Перегорнула стос альбомів з мереживом, і ось – серветка готова! Нетрадиційна суміш стилів… Ну, захотілось мені зробити великодню серветку саме такою!..

Легенда про великоднього кролика. Звідки?

Часто на дитячих великодніх серветках вишивають зайців (кроликів). Мені досить незвична така традиція, знаю лише, що вона популярна в Америці. Зацікавилась, чому ж саме кролик?

Виявляється, пасхальний кролик походження з давньонімецьких традицій. Тевтонське божество Еостра було богинею весни і родючості, а її символом був кролик – тварина, що відрізняється надзвичайною плодючістю.

Легенда про пасхального зайця сягає аж XVI ст.! У 1680р. була опублікована перша розповідь про кролика, який відкладає яйця і ховає їх у саду. Свято «Остер Хазе» (Osterhase) в тодішній Німеччині вважалось одним із «найвеселіших свят дитинства». Його чекали так само, як і подарунків на Різдво. А до США легенда про пасхального кролика потрапила у 18 ст. разом з іммігрантами з Німеччини. Отак-то!

Автор Галина Б.