Ще в древній Русі побутувала така традиція: найкращим зерном з нового врожаю наповнювали невеликий полотняний мішечок. Цю імпровізовану ляльку гарнесенько наряджали в червону хустку і стрічки з символічними орнаментами і дбайливо зберігали до наступного року в „красному” кутку хати під образами.

«Круп’яничка» —  це оберіг достатку в сім’ї. За виглядом цієї ляльки можна було визначити, наскільки заможно живе родина:

- якщо лялька „худенька”, мішечок нетуго набитий крупою — це вказувало на те, що запаси продуктів закінчились і домашні почали використовувати в їжу зерно, призначене для висівання навесні, отже, в цій хаті люди бідують;

- якщо «Зернянка» огрядна, товстенька — значить сім’я поживає в достатку і добробуті. Вважалося, що така лялька приносить в дім достаток, благополуччя, допомагає досягти успіхів у роботі.

Техно­ло­гічна послідовність виготовлення ляльки «Круп’янички»

Інструменти та матеріали:

• цупка тканина 15х15 см – для мішечка, що буде  тілом ляльки,
• зерно або крупа — приблизно півсклянки,
• ситець або інша м’яка тканина на нижню спідничку 16х5 см,
• вузеньке мереживо (за бажанням) до нижньої спіднички16 см,
• тканина на верхню спідничку 15х5 см,
• два клаптики тканини на ручки 6х6 см кожен,
• клаптик тканини на фартух 5х6 см,
• м’яка тканина на нижню хусточку — трикутник  зі сторонами приблизно 16см (можна замість хусточки використати широку тасьму або широку смужку тканини 18-20см довжиною),
• м’яка тканина на верхню хустку — трикутник половина квадрата 30х30 см,
• цупкенькі нитки для зв’язування, а також нитки з голкою для шиття.

 Як робити ляльку-зернянку?

1. Прямокутник тканини скласти навпіл і зшити з двох сторін. Знизу ще міцно зав’язати міцною ниткою. Отриманий мішечок вивернути на лицьову сторону.
2. Заповнити мішечок зерном і зверху перев’язати.
3. Перев’язати мішечок на місці шиї.
4. Обгорнути ляльку прямокутним шматочком тканини і підв’язати в місці перев’язки голови – вийде спідниця.
5. Поверх спідниці підв’язати прямокутний клаптик – вийде фартух.
6. Для виготовлення ручок  взяти прямокутний шматок тканини, скласти його навпіл, загорнути з двох сторін, імітуючи руки, і прив’язати зі спини на місці шиї.
7. На голову одягнути хустку, зав’язуючи її спереду або ззаду. І ось, наша «Зернянка» готова!

До виготовлення лялечки залучайте дітей. І малі, і старші з цікавістю спостерігають, що ж то буде, і з радістю допомагають в роботі. А між тим розкажіть дитині казку.

Казка про Круп’яничку

В одного князя була дочка, яку за примхою батька нарекли Круп’яничкою. Виросла Круп’яничка красунею, розумною і працьовитою. Але напали на князівство бусурмани, схопили Круп’яничку і погнали в полон, в подарунок хану.  Відмовилась Круп’яничка стати дружиною хана, а він, щоб зламати горду красуню, завантажив її непосильною роботою. Від зорі до зорі Круп’яничка трудилася в полі. Одного разу, біля того поля проходила убога прочанка, повертаючись з далеких святих місць. Пошкодувала вона Круп’яничку, перетворила її в гречане зернятко і сховала в торбинку. Так і принесла її до рідного дому. А щоб бусурманський хан не зміг розшукати Круп’яничку, схоронила зернятко в землю. І проросла Круп’яничка в чудовий гречаний кущик, який дав рясний урожай. Так з’явилася на Русі – гречка  і з того часу стали слов’яни їсти небачену до того часу гречану кашу.
(За мотивами казки М.Д.Телешова)

Коли ви зробите лялечку «Зернянку», то знайдіть для неї місце на кухні, ближче до холодильника, щоб у ньому завжди було багато смачного. Ця лялечка повинна бути “ситою” і повною, а одягати її потрібно якомога яскравіше, тоді успіх і достаток ніколи не покине ваш дім. Повіримо, що так і буде!

Майстер-клас підготувала Алла Шушкевич
за книгою Зимина З.И. “Текстильные обрядовые куклы”