Сучасна вишиванка підтримує зв’язок з попередніми поколіннями, переймаючи техніки й особливості вишивання. Сьогодні вишиванка не втратила своєї актуальності. Інтерес суспільства до традицій, обрядів та коренів нашого народу зростає з кожним днем і зумовлює попит на найбільш яскравий та популярний символ України – вишиванки. Вишита сорочка-вишиванка ще з давніх-давен  слугує оберегом для того, хто її носить.

Хочу розповісти вам про вишиванки (вишиті сорочки) білим по білому. Вперше побачила, як це виглядає сім років тому. Мені дуже сподобалося і я вирішила навчитися це робити. Справа виявилася не дуже важкою, адже я вже володіла початковими навиками вишивання.

Білим по білому – це дуже ніжна і красива робота, для втілення якої знадобиться чимало кропіткої праці. У таких вишиванках використовують багато різних технік вишивки. Це і лиштва, і солов’їні вічка, і зерновий вивід, різноманітні мережки і т.д.

Лиштва – це різновид гладі, а саме це лічильна гладь. Лиштва буває пряма і коса. Це дуже тонка і точна техніка, тому що в процесі вишивання необхідно дуже уважно лічити нитки тканини. Вишивається лиштва зліва направо.

Зерновий вивід надає узору легкості і ажурності. Це техніка вишивання з допомогою швів, які утворюють діагональні лінії, що складаються з невеликих контурних квадратиків. Її майже самостійно не використовують, вона вдало доповнює інші техніки.

Солов’їні вічка також здебільшого застосовують як доповнення до інших технік. Це квадратик з дірочкою посередині.

Вирізування – це дуже старовинна і самостійна вишивка. Назва пішла від способу вишивки – в рамках орнаменту вирізуються нитки тканини. Вишивається світлими кольорами.

Підібравши нитки білого кольору та тканину (льон) я взялася за роботу. Перша моя сорочка була вишита не так швидко, як би того хотілось. Адже роботи там ого-го. Але врешті, коли робота була закінчена, – відчуття радості було неймовірне.

Головне вкласти душу у вишиванку, тоді вишивання стане відпочинком та принесе задоволення.

Автор Фастовець Марина