Стосунки майстра і його матеріалу схожі на стосунки між людьми, коли ми шукаємо, випробовуємо, вивчаємо і довіряємо. Іноді для того, аби віднайти той єдиний, з яким легко і радісно працювати, доведеться витратити не один рік і набути чимало досвіду, щоб, зрештою, повернутися до свого «справжнього кохання». Для мене такий матеріал – натуральна шкіра. Саме з нею працювати легко та радісно, саме вона надихає, а отриманий результат – прикраса зі шкіри - завжди є приводом для задоволення собою.

Наша зі шкірою історія почалася дуже давно, ще в моєму дитинстві, коли я потрапила у гурток «Декоративних виробів зі шкіри». Насправді мені хотілося малювати, але у гуртку малювання мені відмовили, мотивуючи великою кількістю претендентів у майбутні Ван Гоги. Тож я задовольнилась тим, що було. Зараз я розумію, що недаремно! Але тоді, попри захопливі заняття і неперевершену викладачку, дитячого захвату надовго не вистачило…

Минуло понад 10 років. І одного разу невідомо звідки у мене з’явилася ідея повернутися до шкіри. Вона настільки мене надихнула, що майже всі останні гроші були витрачені на інвентар та альбом для малювання ескізів. Перші прикраси зі шкіри  доводилося виконувати з підручних матеріалів – старих шкіряних штанів, шматочків шкіри, що знайома лишила на пам’ять про кеди, ходити різними майстернями та просити якісь обрізки, тому, що грошей, аби купити великий шматок натуральної шкіри просто не було. І кожна така маленька знахідка та людська доброта додавали ще більше натхнення та віри у себе. Страх того, що я забула як це робиться, минув, тому що пам’ять тіла завжди приходить на допомогу – руки все пам’ятають.

Насправді з якісною шкірою працювати напрочуд просто, головне – відчувати її, бути терплячою, обережною та впевненою у собі. Як і більшість природних матеріалів, шкіра піддається воді та «вогню». Шкіра чудово поєднується з бісером, намистинами, деревом, шерстю, різноманітними тканинами, у планах – подружити її з глиною. Прикраси зі шкіри чудово пасують як до зимового, так і до літнього одягу. Вони завжди випромінюють тепло, вирізняють власника з-поміж інших, підкреслюють його оригінальність. До того ж натуральна шкіра відповідає останнім тенденціям у світі аксесуарів, які тяжіють до природності, натуральних матеріалів та простої елегантності.

Часто ідеї нових прикрас приходять нізвідки. Наприклад, читаєш або миєш посуд, чи дивишся кіно і раптом перед очима з’являється прикраса, яку хочеться тут же втілити у життя. Та в цьому місці тут я зупиняюсь і ретельно все обдумую, адже не можу пробачити собі псування матеріалу, який люблю.

Коли втілюєш свій задум у життя – уявляєш скільки радості ця прикраса зі шкіри  принесе тобі і майбутньому власнику. Перш за все покладаюсь на власні смаки, проте, коли є конкретне замовлення, намагаюсь дізнатися усі найдрібніші побажання замовника, аби уявити майбутній твір, побачити його чужими очима. Думаю і про ціну, оскільки продавати те, що йде від серця – важко, насправді хочеться все роздарувати, але наразі це неможливо, тому що зароблені кошти вкладаються у нові речі, які також, я переконана, з’являться комусь на радість.

Кажуть, коли людина знаходить справу до душі, вона не може тримати це у таємниці, їй не шкода донести до інших свої знання, поділитися вміннями та розкрити деякі секрети. Тому й мені хочеться розказати всьому світові про своє захоплення.

Автор Олександра Бодняк